ОБЛІК ОБ`ЄКТІВ ЗЕЛЕНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УРБОЕКОСИСТЕМ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність визначення статусу об’єктів зеленої інфраструктури муніципальних територіальних громад, удосконалення та розвитку методичних підходів до їх обліку. Розглянуто інституційні передумови обліку об`єктів зеленої інфраструктури урбоекосистем, інструменти кількісного та кількісно-якісного обліку зелених насаджень (інтерактивних карт і планів, ГІС-облік, методи картографування), які набули практичного застосування. Проаналізовано міжнародні підходи до обліку об`єктів зеленої інфраструктури урбоекосистем. Виявлено чинні підходи, які можна використати для ідентифікації об’єктів зеленої інфраструктури, їх інвентаризації, паспортизації, що дозволяє стверджувати доцільність розгляду зеленої інфраструктури як природних активів міського господарства з усіма передумовами та наслідками, а саме відображення в Генеральних планах розбудови, стратегіях розвитку, планах та проєктах, облік на рахунках муніципалітетів, розподіл відповідальності за створення, експлуатацію, відновлення тощо, що безпосередньо відобразиться на системі управління зеленою інфраструктурою. Розроблено пропозиції щодо наповнення критеріїв кількісно-якісного обліку зелених насаджень, які необхідно включити в переліках інвентаризації, реєстрах і паспортах об`єктів зеленої інфраструктури. А також вартісних показників: балансової вартості, вартості відновлення, вартості поліпшення, приріст вартості, амортизації об’єктів зеленої інфраструктури. Обґрунтовано доцільність впровадження обліку вартісних показників екосистемних послуг об’єктів зеленої інфраструктури, оскільки екосистемний капітал не менш важливий, ніж фінансовий, а з часом він стане основою національного багатства країн світу.