ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2786-4618-2023-01-96-100Ключові слова:
соціальний менеджмент, менеджмент, управління, наукові теорії, соціальні суперечностіАнотація
Публікація присвячена науковій категорії "соціальний менеджмент". Сформовано низку похідних теоретико-методологічних проблем щодо сутності категорії. Наведено відмінності між трактуванням загальних категорій "менеджмент" та "управління". Представлено різні дефініції досліджуваного терміну. Констатується факт існування термінологічної невизначеності та відсутності універсального наукового підходу щодо міждисциплінарного об'єкту дослідження "соціальний менеджмент", що обумовлено полізмістовністю та певною невизначеністю структурних компонент. Автором зроблено спробу формування універсальної дефініції категорії "соціальний менеджмент", що базується на двох основних аспектах: управлінні соціальними системами у поєднанні із вирішенням соціальних проблем. Подано різноманітні аспекти управління соціальними системами (підприємствами, організаціями, колективами) та особливості досліджуваної категорії. Узагальнено загальні наукові принципи та ідеї, сформовані класиками менеджменту: Ф. Тейлором, А. Файолем, Г. Емерсоном. Проаналізовано роль колективу в якості своєрідного стабілізатора у процесі функціонування підприємств та організацій, наведено різнополюсні недоліки при його оцінюванні. Констатується факт інтегрованого підходу при формуванні методологічного ядра, що синтезує три взаємопов'язані парадигми: управлінську, психологічну та соціально-економічну. Виокремлено низку спеціалізованих теорій: системної теорії фірми, теорії соціальної дії та теорії сервісної держави. Закцентовано увагу на методології системної теорії фірми, яка характеризується певною фрагментарністю, різним предметом дослідження за основними напрямами: процесами формування та реалізації управлінських рішень, пошуком ключових чинників ринкової успішності фірми (стратегічна теорія), концентрацією на проблематиці виробничої сфери. Наведено низку специфічних особливостей соціального менеджменту. Зроблено висновок, що сучасний менеджмент є, насамперед, соціально спрямованим.
Посилання
Vikhansky O. (1996). Upravlencheskaia paradigma XXI veka [Management paradigm of the 21st century]. Management. № 4. P. 24-28.
Goriachev A. (2014). K voprosu o sootnoshenii sotsialnogo upravleniia i menedzhmenta [On the question of the relationship between social managing and management]. Ekonomika i upravleniie v XXI veke: nauka i praktika [Economics and Management in the 21st Century: Science and Practice]. № 1. P. 13-18.
Dementiev V., Kachalov R., Kleiner G. (2017). Kollektivnyye formy khozyaystvovaniya v sovremennoy ekonomike [Collective forms of management in the modern economy]. Мoscow: «Nauchnaia biblioteka».
Klassiki menedzhmenta [Management classics]. Ed. M. Warner (2001). Kharkov; Minsk: Piter. P. 480-487.
Nadvynychna Т. (2001). Sotsialnyi menedzhment: perspektyva tekhnolohizatsii [Social management: perspective of technology]. Psykholohiia upravlinnia [Management psychology]. № 11. P. 114-121.
Sobol Т. (2009). Sotsialna diia ta sotsialna vzaiemodiia – zasady porivniuvanosti poniat [Social action and social interaction are principles of concepts comparability]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Filosofiia. Politolohiia» [Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Series "Philosophy. Politology"]. № 91-93. P. 41-44.
Franchuk V. (1999). Mozhet li menedzhment zamenit' sotsial'noye upravleniye? [Can management replace social management?]. Sotsiologicheskiie issledovaniia [Sociological research]. № 2. P. 127-130.
Abrahamson E. (1996). Management fashion. Academy of Management Review. 21(1). P. 254-285.
Barker R. L. (1995). The social work dictionary. 3rd ed. Washington, DC: National Association of Social Workers.
Becker G. S. (1964). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis. Columbia University Press for the National Bureau of Economic Research, New York.
Newell S., Swan J., Kautz K. (2001). The role of funding bodies in the creation and diffusion of management fads and fashions. Organization. № 8 (1). P. 97-120.



