РОЛЬ СЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ І ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація

У статті актуалізовано проблему підтримання спроможності економічної системи України забезпечити відтворення економічних процесів у період війни і сформувати умови для відновлення економіки у повоєнний період. В контексті означеної проблеми висловлено припущення, що на період відновлення зруйнованих виробничих систем великого бізнесу важливе місце у процесах створення позитивного економічного результату має зайняти малий та середній бізнес – завдяки своїй здатності оперативно реагувати на зовнішні загрози і знаходити способи задоволення суспільних потреб навіть в  екстремальних умовах.

З метою підтвердження авторської позиції проаналізовано структуру підприємницького сектору економіки України за кількістю учасників та результатів їх діяльності у передвоєнний період. Серед них виокремлено підприємства сфери сервісу з виділенням тих, що формують якість життя населення і носять переважно індивідуалізований характер (побутові послуги, освіта, медицина, спорт, фізична реабілітація, розваги, туризм, харчування тощо) і такі, що формують сервісну інфраструктуру економіки, обслуговуючи виробничі сектори. Досліджено умови та результати діяльності окремих груп сервісних підприємств з позицій їх завдань у структурі національної економіки та в глобальному економічному просторі. Із застосуванням методів економіко-статистичного аналізу виділено частку і внесок підприємців-фізичних осіб у загальні результати економічної діяльності, а методами логічного узагальнення зроблено висновки про умови і можливості сервісних підприємств збільшувати потенціал розвитку та посилювати конкурентні позиції вітчизняних промислових виробників на світовому ринку в умовах воєнного та повоєнного періоду.

Зазначено, що для збільшення цих можливостей в сучасному стані економіки України необхідне переосмислення відносин між державою і бізнесом. Держава має стати інститутом, відповідальним за прогрес, цілеспрямовано збільшуючи можливості розвитку підприємництва як рушійної сили прогресу. На основі  авторського бачення основних переваг і слабких місць підприємництва у його малих формах показано можливості взаємопосилення результативності взаємодії держави та підприємницького середовища і місця у цих процесах сервісних підприємств. Підкреслено необхідність інституційної підтримки розвитку сервісних підприємств, здатних підвищувати споживчу цінність продукції промислових виробників.