ВНУТРІШНЄ КОМУНІКУВАННЯ В МІЖНАРОДНІЙ КОРПОРАЦІЇ

Lubоv Lіpyсh; Оksаnа Khіlukhа; Myroslаvа Kushnіr; Iryna Volynets

doi:10.29038/2786-4618-2022-02-12-19

Автор(и)

Lubоv Lіpyсh Луцький національний технічний університет
Оksаnа Khіlukhа Львівський університет бізнесу та права
Myroslаvа Kushnіr Український католицький університет
Iryna Volynets Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2786-4618-2022-02-12-19

Ключові слова:

внутрішнє комунікування, комунікаційна система, міжкультурні бар’єри, міжкультурні відмінності, групи міжкультурних бар’єрів

Анотація

Сьогодні комунікація вважається невід’ємним елементом управління компанією. Обґрунтовано, що комунікативний бар'єр становить собою перешкоду, яка є причиною складності обміну інформацією в ході діалогу. Виокремлено три групи міжкультурних бар’єрів: ті, що пов’язані з національною культурою, організаційні та особистісні. Міжкультурні бар’єри можуть призвести до того, що учасники діалогу будуть по-різному інтерпретувати однакові поняття і це накладе відбиток на ефективність розмови. Щоб зменшити або виключити це негативне явище, аналіз культурних відмінностей слід проводити на чотирьох рівнях: культурна ідентичність, культурне само сприйняття, сприйняття інших культур, пошук в культурі точок дотику з метою полегшення комунікування. Доведено, що створення комплексної внутрішньої комунікаційної системи дозволяє покращити функціонування міжнародних корпорацій на багатьох рівнях.

Посилання

Black S., Gaham R. (1997). The Evaluation of Public Relations Education and the Influence of Globalisation. URL: http://www.ipra.org/members/ archive/goldpapers/ gold 12. (retrieved: 02.04.2022). [in English].

Batsevych F. S. (2007). Slovnyk terminiv mizhkulturnoi komunikatsii [Dictionary of terms of intercultural communication]. Kyiv. Dovira. 205 s. [in Ukrainian].

Dahl S. (2004), Intercultural Research: The Current State of Knowledge, Middlesex University Business School, London. [in English].

Hofstede G., Hofstede G. J., Minkov M. (2005). Cultures and organizations: Software of the mind. Vol. 2. New York. Mcgraw-hill. [in English].

Yeleiko I. V. (2018). Znachennia natsionalnoi kultury u zdiisnenni ekonomichnoi diialnosti predstavnykamy riznykh krain svitu [The importance of national culture in the implementation of economic activities by representatives of different countries]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. Vypusk 21. S.77-82. URL: http://global-national.in.ua/archive/21-2018/16.pdf (retrieved: 02.04.2022). [in Ukrainian].

Hofstede G. Compare countries. Hofstede Insights. URL: https://www.hofstede-insights.com/product/compare-countries/. (retrieved: 02.04.2022). [in English].

Kwok L, Bhagat S., Buchan N. (2005). Culture and international business: recent advances and their implications for future research. Journal of International Business Studies. № 36. Рр. 357-378. [in English].

Hall Jr, Edward T. (1989). Deaf culture, tacit culture & ethnic relations. Sign Language Studies. 65.1 (1989). Рр. 291-304.

Polack-Wahl J. A. (2000). It is time to stand up and communicate. Proc. 30 th ASEE/IEEE Frontiers in Education. Kansas City, USA, F1G-16-F1G-21, 2000. URL: http://www.tgpcet.com/E-journal/The%20Confluence%20Journal-volume %20III.pdf (retrieved: 02.04.2022). [in English].

Kish N.V. (2014). Bariery efektyvnoi mizhkulturnoi komunikatsii hlobalnoho inzhenera [Barriers to effective intercultural communication of a global enginee]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pedahohika, sotsialna robota. Vypusk 34. S. 86-89. [in Ukrainian].

Jensen I. (2003). The Practice of Intercultural Communication, reflections for professionals in cultural meetings. Journal of Intercultural Communication. Issue 6. Рр. 3-13. [in English].