Аналіз прозорості структури власності комерційних банків в Україні

Анотація

У статті наведено результати аналізу прозорості структури власності комерційних банків в Україні. Визначено, що непрозорі структури власності комерційних банків мають негативні наслідки: надмірні обсяги кредитування пов’язаних осіб та виведення коштів із банків через такі операції, підвищені ризики банків, що включають ризики бізнесу власника банку й пов’язаних із ним осіб, зниження ефективності та стабільності комерційних банків, низький рівень довіри до банківської системи України.
Законодавча вимога розкривати інформацію лише про власників істотної участі давала банкам підставу стверджувати, що в них немає власників істотної участі й таким чином приховувати реальних бенефіціарів. Типовою непрозорою схемою структури власності була структура з використанням офшору. У частині банків кінцевим номінальним власником є громадянин офшорної юрисдикції, пов’язаний з українським реальним власником трастовою угодою.
Під час обчислення рівня прозорості структури власності комерційних банків в Україні прозорою часткою власності вважалася така, що прямо чи опосередковано належить державі, фізичній особі або публічній компанії та дані про яку зазначені.
Результати аналізу засвідчили, що великі банки й більшість середніх мали високі рівні прозорості структури власності в той час, як у низці малих і середніх банків не був відомий жоден кінцевий власник. У динаміці рівень прозорості банківського капіталу зріс, причому різке підвищення показника спостерігаємо в другому півріччі 2015 р. після прийняття змін у нормативно-правових актах, спрямованих на розкриття структур власності комерційних банків та підвищення рівня прозорості.