Інституціональне забезпечення розвитку будівельного сектору економіки України
DOI:
https://doi.org/10.29038/2411-4014-2017-03-21-26Ключові слова:
будівництво, будівельний сектор, інституціональне забезпечення, економіка України, розвитокАнотація
Розкрито суть інституціонального середовища та виявлено його вплив на розвиток економічної системи. Визначено ключову функцію інституцій та окреслено інституціональне середовище будівельного сектору економіки України. Відзначено особливості будівництва, що пов’язані зі складністю фінансово-господарських процесів, із великою кількістю контрагентів і широким розмаїттям організаційних структур; залежністю будівельних проектів від соціально-економічних і геологічних умов місцевості; поетапним контролем та регламентацією державою через ліцензування й низку дозвільних процедур; особливостями обліку та аудиту; значною капітало-, матеріало- й трудомісткістю процесу утворення будівельної продукції (будівель та споруд) і високою тривалістю її інвестиційного циклу; наявністю спекулятивної фінансової компоненти; трансакційними витратами; політикою ціноутворення; складністю техніко-технологічних процесів; сезонністю та аритмічністю робіт (часто призводить до непередбачуваних додаткових затрат). Визначено низку недоліків у наявних структурнофункціональних механізмах забезпечення економічної безпеки вітчизняного будівництва, зокрема послаблення ефективності державного регулювання внаслідок домінування приватної власності в будівництві; високу
ресурсозатратність галузевого координування; розмивання персональної відповідальності при виконанні комплексних галузевих завдань; певну децентралізацію управління, пов’язану зі створенням системи саморегульованих підприємств й організацій у сфері інженерних досліджень, проектування та будівництва. Запропоновано заходи щодо вдосконалення механізму інституціонального забезпечення розвитку будівельного сектору.



