ІННОВАЦІЙНО-ЦИФРОВІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СТАЛОГО СТРУКТУРНОГО ОНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. У даний час економічний простір України формується в умовах масштабних структурних зрушень, спричинених сукупною дією ендогенних і екзогенних чинників. Вичерпання потенціалу ресурсно орієнтованих моделей, посилення енергетичної вразливості і стрімка цифрова дифузія зумовлюють переосмислення механізмів економічного відтворення. Паралельно національна економіка демонструє обмежену адаптивність, що проявляється в інституційній ригідності та фрагментарному включенні екологічних і цифрових імперативів у контури стратегічного управління. За таких умов трансформація від традиційної моделі до інноваційно орієнтованої цифрової архітектури актуалізує необхідність ідентифікації чинників, спроможних забезпечити довгострокову збалансованість економіки.

Мета. Метою дослідження є обґрунтування ролі інноваційно-цифрових та екологічних детермінант у забезпеченні сталого структурного оновлення економіки України, а також визначення напрямів їх впливу на ефективність трансформаційних процесів та формування концептуальних підходів до інтеграції зеленої та цифрової політик розвитку.

Методи. Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу головних детермінант структурного оновлення економіки України. Використано методи: порівняння для виявлення тенденцій розвитку зеленої та цифрової економіки; абстрактний – для теоретичного узагальнення сутності детермінант сталого розвитку; метод логічного узагальнення для формування висновків та визначення зв’язку між цифровізацією, екологічними інноваціями та структурною трансформацією економіки.

Результати. У статті розглянуто інноваційно-цифрові та екологічні детермінанти сталого структурного оновлення економіки України в контексті її переходу до моделі зеленої та цифрової економіки. Визначено, що поєднання цифровізації з екологічними інноваціями формує нові вектори структурної трансформації, спрямовані на підвищення ефективності використання ресурсів та загальне зміцнення конкурентоспроможності національного виробництва. Досліджено системні взаємозв’язки між цифровими технологіями, екологічними інвестиціями та структурними змінами в галузях економіки. З’ясовано, що цифрові рішення забезпечують можливість моніторингу екологічних процесів та функціональної оптимізації бізнес-процесів усіх рівнів.

Висновки. Визначено ключові детермінанти зеленої та цифрової трансформації, основою яких є інституційна підтримка, інвестиційна привабливість та розвиток людського капіталу. Доведено необхідність оцінювання впливу даних детермінант на темпи структурного оновлення економіки України та обґрунтовано стратегічні орієнтири переходу до інноваційно-екологічної моделі розвитку.