КРИТЕРІЇ ДЕЛІМІТАЦІЇ АГЛОМЕРАЦІЙ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА

Анотація

Вступ. У нинішніх умовах глобалізації, «тяжіння» населення до великих міст та поширення міського способу життя, питання делімітації агломерацій набуває особливої актуальності. Науково обґрунтоване визначення зовнішніх меж агломерацій є основою ефективного управління розвитком територій, розподілу ресурсів та формування стратегій соціально-економічного зростання, а в Україні – драйвером повоєнного відновлення.
Водночас у світовій практиці спостерігається значна варіативність критеріїв делімітації агломерацій, зумовлена особливостями адміністративно-територіального устрою, економічних взаємозв’язків та демографічної динаміки.
Дослідження зарубіжного досвіду дає змогу ідентифікувати методологічні підходи, що пропонуються іноземними науковцями, а також використовуються у різних країнах для визначення меж агломерацій. А вітчизняна практика агломерування, яка перебуває на етапі інституційного становлення, демонструє прагнення до запозичення міжнародних стандартів з урахуванням національної специфіки.
Відтак, у статті здійснено аналіз основних підходів та критеріїв делімітації агломерацій, виокремлено особливості їхнього застосування, а також визначено виклики, пов’язані з формуванням науково обґрунтованих підходів до окреслення зовнішніх меж агломерацій.
Метою статті є узагальнення та аналіз підходів до делімітації агломерацій у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, виявлення особливостей їхнього застосування у країнах Європи та в Україні.
Методи дослідження: метод структурно-логічного узагальнення, порівняльний аналіз, контент-аналіз наукових публікацій, систематизація та узагальнення наукових джерел, діалектичний підхід.
Дослідження спирається на ґрунтовний огляд вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, що охоплює комплексний аналіз публікацій та фундаментальних праць, присвячених проблематиці делімітації агломерацій. З метою поглибленого дослідження підходів до виділення меж агломерацій, розроблених провідними науковцями, дослідниками, застосовано контент-аналіз, що дозволило виявити ключові концептуальні орієнтири, методологічні особливості та аналітичні інструменти, які формують сучасний дискурс у цій сфері.
Виділено основні принципи делімітації агломерацій: адміністративно-правова відповідність, географічна неперервність, функціональна взаємодія, транспортна доступність. Доведено доцільність здійснення делімітації агломерацій на основі просторово-функціонального підходу.